Теорема Міллмана - це принцип у електротехніці, який дозволяє зменшити складну імпеданс серії резисторів та джерел напруги до однієї еквівалентної імпеданс. Вона стверджує, що будь-яка серійна схема, що складається з кількох резисторів та джерел напруги, може бути представлена еквівалентною схемою, що складається з одного резистора паралельно з одним джерелом напруги. Резистор - це еквівалентний опір схеми, а напруга джерела - це еквівалентна напруга схеми. Теорема Міллмана названа на честь американського інженера Джейкоба Міллмана, який вперше запропонував її в середині 20-го століття.
Для визначення еквівалентного опору та напруги серійної схеми за допомогою теореми Міллмана, можна виконати наступні кроки:
Розділити схему на кілька гілок, кожна з яких містить один резистор та джерело напруги.
Обчислити еквівалентний опір та напругу кожного розгалуження.
Еквівалентний опір схеми дорівнює сумі окремих опорів гілок.
Еквівалентна напруга схеми дорівнює сумі окремих напруг гілок.
Теорема Міллмана є корисним інструментом для аналізу та проектування серійних схем, оскільки дозволяє представляти схему одним, спрощеним моделлю. Це значно спрощує розуміння поведінки схеми та обчислення її відгуку на різні входні сигнали.
Теорема Міллмана застосовна лише до серійних схем, що складаються з резисторів та джерел напруги. Вона не застосовна до схем з іншими типами елементів, такими як індуктивності або конденсатори. Вона також не застосовна до нелінійних схем.
Це надзвичайно корисна теорема для визначення напруги на навантаженні та струму, що протікає через навантаження. Її також називають теоремою паралельних генераторів. Комбінація джерел напруги та струму з паралельними з'єднаннями може бути зменшена до одного еквівалентного джерела напруги (або) струму.
Теорема Міллмана особливо корисна для визначення напруги та струму опору навантаження, коли доступна велика кількість паралельних гілок з різними джерелами напруги.
Ця теорема проста для обчислення. Вона не потребує використання додаткових рівнянь.
Ця теорема використовується для розв'язання складних схем зі складними елементами, такими як Операційні підсилювачі.
Ця теорема не застосовна до схеми з залежним джерелом, з'єднаним з незалежним джерелом.
Ця теорема безгучна для схем з менше двох незалежних джерел.
Ця теорема не застосовна до схеми, що складається лише з серійних частин.
Ця теорема неприпустима, коли між джерелом та призначенням підключено елемент.
Заява: Поважайте оригінал, хороші статті варто поширювати, у разі порушення авторських прав зверніться для видалення.