Трансформатор є ключовою складовою електростанцій та підстанцій. Його функції різноманітні: він може збільшувати напругу для передачі електроенергії на великі відстані до центрів споживання, а також зменшувати напругу до необхідних рівнів для задоволення різних потреб у енергії. Коротко кажучи, процеси збільшення і зменшення напруги здійснюються через трансформатори.
При передачі електроенергії невдовзі неминучі втрати напруги та потужності. При передачі сталої кількості енергії, спад напруги обернено пропорціональний напругі передачі, а втрати потужності обернено пропорціональні квадрату напруги. Використовуючи трансформатори для збільшення напруги передачі, можна значно знизити втрати енергії під час передачі.
Трансформатор складається з двох або більше обмоток, монтується на загальному залізному сердечнику. Ці обмотки з'єднуються через чергове магнітне поле і працюють на основі принципу електромагнітної індукції. Місце установки трансформатора повинно бути вибране для простоти експлуатації, обслуговування та транспортування, а також повинно бути безпечним і надійним.
При використанні трансформатора його номінальну потужність слід вибирати правильно. При роботі без навантаження трансформатор забирає значну кількість реактивної потужності з системи електропостачання.

Якщо потужність трансформатора занадто велика, це не лише збільшує початкові витрати, але і призводить до тривалої роботи без навантаження або при легкому навантаженні. Це збільшує частку втрат без навантаження, знижує коефіцієнт ефективності і збільшує мережеві втрати — така робота не є економічною чи ефективною.
Навпаки, якщо потужність трансформатора занадто мала, він буде піддаватися тривалому перенавантаженню, що може призвести до пошкодження обладнання. Тому номінальну потужність трансформатора слід вибирати відповідно до фактичних потреб навантаження, забезпечуючи, щоб вона не була завеликою або недостатньою.