З метою безпеки повинна зберігатися відстань від землі до провідників при максимальної температурі та мінімальному навантаженні. Аналіз провисання та напруженості важливий для ліній електропередачі, щоб забезпечити безперервність та якість електроенергетичних послуг. Якщо напруженість провідника збільшується за межі, він може порушитися, і передача електроенергії системою може перерватися.
Провисання провідника між двома рівними опорами називається провисанням. Іншими словами, вертикальна відстань між найвищою точкою електричного стовпа або вежі (де прикріплений провідник) та найнижчою точкою провідника між двома сусідніми рівними опорами називається провисанням, як показано на малюнку нижче. Горизонтальна відстань між двома електричними опорами називається пролітом.

Якщо вага провідника рівномірно розподілена по лінії, вважається, що вільно підвішений провідник набуває форми параболи. Значення провисання зростає зі збільшенням довжини проліту. Для невеликих пролітів (до 300 метрів) для обчислення провисання та напруженості використовується параболічний метод, а для великих пролітів (наприклад, переходи через річки) використовується метод ланцюга.
Фактори, що впливають на провисання
Вага провідника: Провисання провідника прямо пропорційне його вазі. Намерзання льоду може збільшити вагу провідників, що призводить до збільшення провисання.
Проліт: Провисання прямо пропорційне квадрату довжини проліту. Довгі проліти призводять до більшого провисання.
Напруженість: Провисання обернено пропорційне напруженості у провіднику. Однак, вища напруженість збільшує навантаження на ізолятори та підтримуючі конструкції.
Вітер: Вітер призводить до збільшення провисання в нахилених напрямках.
Температура: Провисання зменшується при низьких температурах і збільшується при високих температурах.