Визначення операційного підсилювача
Операційний підсилювач (оп-підсилювач) визначається як підсилювач напруги з постійним струмом з високим коефіцієнтом підсилення, який використовується у різних електронних схемах.

Принцип роботи
Оп-підсилювач підсилює різницю між двома входовими сигналами, відому як диференціальна входова напруга, при його роботі в відкритому контурі.

Робота в замкнутому контурі
У режимі замкнутого контуру вводиться зворотний зв'язок для контролю вихідного сигналу, з позитивним зворотнім зв'язком для генераторів та негативним зворотнім зв'язком для підсилювачів.
Характеристики операційного підсилювача
Нескінченний коефіцієнт підсилення напруги (щоб отримати максимальний вихід)
Нескінченне входове опір (завдяки цьому майже будь-який джерело може його запускати)
Нульовий вихідний опір (щоб не було зміни виходу через зміну струму навантаження)
Нескінченна ширина смуги пропускання
Нульовий шум
Нульове відношення відхилення живлення (PSSR = 0)
Нескінченне відношення відхилення спільного режиму (CMMR = ∞)
Застосування операційного підсилювача
Оп-підсилювачі є універсальними і використовуються у багатьох застосуваннях, включаючи підсилювачі, буфери, сумувальні схеми, диференціатори та інтегратори, завдяки своїй надійності та ефективності.